Є дні, коли цифри та статистика приносять найбільший біль. 4 червня ми згадуємо дітей, чий сміх, плани та перші кроки у доросле життя обірвалися занадто рано.
Ми всім серцем розділяємо цей біль із батьками, які втратили найдорожче. Адже кожна дитина мала жити, вчитися і радіти кожному дню.
Цієї весни для багатьох із них мав пролунати останній шкільний дзвінок. Замість святкових лінійок та планів на літо вдома залишилися тільки розкриті зошити й залишені іграшки. Цей біль залишиться незагоєною раною для всіх батьків.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю кожної дитини, чиє життя забрала війна. Цей день не потребує гучних промов, він залишається часом для нашої спільної мовчазної тиші. Але світло кожної дитячої душі назавжди залишається з нами, і жодна темрява не здатна його загасити!
Є дні, коли цифри та статистика приносять найбільший біль. 4 червня ми згадуємо дітей, чий сміх, плани та перші кроки у доросле життя обірвалися занадто рано.
Ми всім серцем розділяємо цей біль із батьками, які втратили найдорожче. Адже кожна дитина мала жити, вчитися і радіти кожному дню.
Цієї весни для багатьох із них мав пролунати останній шкільний дзвінок. Замість святкових лінійок та планів на літо вдома залишилися тільки розкриті зошити й залишені іграшки. Цей біль залишиться незагоєною раною для всіх батьків.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю кожної дитини, чиє життя забрала війна. Цей день не потребує гучних промов, він залишається часом для нашої спільної мовчазної тиші. Але світло кожної дитячої душі назавжди залишається з нами, і жодна темрява не здатна його загасити!
Категорії
Архіви
Недавні записи