Її мозок працює інакше: світ може здаватися занадто гучним або навпаки незрозумілим, спілкування складним, а зміни тривожними. Через це дитина може поводитися не так, як очікують інші, але це не каприз.

Для батьків це щоденний шлях, іноді виснажливий, іноді тривожний, але водночас наповнений досягненнями в суспільних зусиллях. Новий жест, слово чи вдала комунікація з іншими завжди наповнює енергією.

Такі діти теж мають свої сильні сторони: хтось чудово розуміє математику, хтось запам’ятовує деталі, хтось має неймовірну уяву чи талант у мистецтві. Іноді ці здібності розквітають так яскраво, що світ дивується їхній унікальності.

Найбільше, що допомагає – це не виправлення, а прийняття таких людей, розуміючи, що вони живуть та думають по-своєму.